Новий Цивільний кодекс: що викликало протести і які норми критикують експертки

 

    Після ухвалення у першому читанні нового Цивільного кодексу в Україні відбулися протести у різних містах, зокрема у Дніпрі. Учасники акцій заявляють про ризики для прав жінок, дітей та постраждалих від насильства. Експертки, юристки та народні депутатки публічно критикують низку положень документа, вказуючи на суперечності з чинним законодавством та можливі наслідки його застосування.

 

    5 травня у Дніпрі відбувся мітинг проти окремих положень нового Цивільного кодексу України. За оцінками організаторів, участь у ньому взяли понад 100 людей.

 

 

    Подібні акції пройшли також у Харкові, Одесі, Львові, Вінниці, Луцьку, Чернівцях та Івано-Франківську. У Києві, за словами учасників, на протест вийшло близько тисячі людей.

 

    Приводом для протестів стало ухвалення Верховною Радою у першому читанні законопроєкту №15150 — нової редакції Цивільного кодексу.

 

    Документ подали 9 квітня як альтернативу попередньому проєкту №14394, який раніше викликав значний суспільний резонанс. Частина депутатів відкликала свої підписи під попередньою версією, пояснивши це недостатнім ознайомленням із її змістом.

    Критика нового кодексу стосується не лише окремих норм. За словами учасників протестів та експертного середовища, йдеться про системні проблеми документа, включно з розмитими формулюваннями, можливістю неоднозначного трактування та ризиками звуження прав людини.

 

    Під час акції у Дніпрі учасники говорили про необхідність впливати на законодавчий процес. «Коли побачила, що буде відбуватися подібний пікет, то я одразу вирішила, що я братиму в цьому участь. Тому що я вважаю, що в демократичній країні люди мають право голосу і право впливати на ті закони, які приймають наші обранці», — розповіла учасниця акції Ірина.

 

 

    Вона зазначила, що сам кодекс потребує оновлення, однак процес його ухвалення викликає застереження. «Новий цивільний кодекс, він назрів давно, він потрібен, його потрібно змінювати, але ті 800 сторінок, які прийняли в турборежимі дуже на швидкоруч, мені здається, що дуже багато не врахували і багато прописали зайвого», — сказала вона.

    Одним із положень, які викликали обговорення, є норми щодо заручин. «Якщо, наприклад, жінка передумає одружуватися після заручен, то чоловік може стягти з неї після цього моральну шкоду», — зазначила учасниця акції.

    Також вона звернула увагу на нове поняття, яке пропонується ввести у законодавство. «Мене дуже обурює… новий термін доброзвичайністі, яка по факту буде визначатися рішенням конкретного судді», — сказала Ірина.

 

 

Співорганізаторка акції Маргарита Платонова зазначила, що частина норм може вплинути на права жінок. «Є закон про те, що протягом першого року, коли жінка вагітна, вона не може розлучитися, і це також жахливо. Бо у шлюбі можуть ставатися жахливі речі, і жінка має мати право вийти з цього шлюбу без суда, без примушення, приниження і так далі», — сказала вона.

 

 

Публічну критику окремих положень кодексу також оприлюднили експертки у своїх дописах. Кандидатка філософських наук, редакторка ресурсу «Гендер в деталях» Тамара Злобіна зазначає, що окремі норми в різних редакціях проєкту відтворюють положення, які вже були змінені раніше.

 

 фото: facebook.com/tamara.zumka/

 

«Редакція Цивільного кодексу у законопроєкті 14394 (найпершішому) забороняла розірвання шлюбу протягом вагітності дружини та протягом одного року після народження дитини. Така норма була у Сімейному кодексі України (ст.110) тривалий час, однак була виключена 19 грудня 2024 року Законом України №4073-ІХ в рамках євроінтеграції та реалізації принципів Стамбульської конвенції, оскільки значно утруднювала доступ постраждалих від домашнього насильства до правосуддя», — пише вона.

 

Окремо вона підкреслює ризики у сфері аліментів. «Отримувачем аліментів по факту в Україні є мати дитини, хоча бенефіціаром аліментів є дитина, але ось ця розмитість формулювання дозволяє батькам не платити аліменти, якщо їхня дружина більше заробляє, ніж вони. Ну а для цього достатньо влаштуватися десь на мінімалку і отримувати зарплату в конверті, або просто заробляти нелегально і робити вигляд, що ти безробітний. Ну і вперше вводиться спеціальна позовна давність для стягнення пені за аліментами — 6 місяців. Проблема несплати аліментів в Україні — катастрофічна. Але кого це цікавить? Завтра ці ж люди скажуть «жінки ражайте, через вас демографічна криза». Тепер я розумію, що право — це дуже цікаво, і дещо шкодую за неотриману юридичну освіту. Бо в праві головне — чиї інтереси стоять за законопроєктами. Інтереси жінок і простих людей новий ЦК не захищає», — пише експертка.

 

Також експертка звертає увагу на підходи до формування тексту документа. «Зробили копіпаст законодавства часів своєї юності. Напихали якоїсь абсолютно розмитої доброзвичайності, а про права жінок навіть і не думали. Він служить корупційним інтересам, невігластву і власному его. І я дуже стривожена, що медіа досі приділили цьому так мало уваги. Що антикорупціонери підключилися перед самим голосуванням. А у нас же на черзі ще Трудовий і Кримінальний кодекси!», — зазначає Тамара Злобіна.

 

Народна депутатка Інна Совсун також повідомила про системні зауваження до документа. «Ми вже нарахували в Кодексі 45 згадок “доброзвичайності”, і це тривожний дзвіночок, бо це поняття не має чіткого визначення, а отже, його можуть і будуть використовувати для маніпуляцій», — зазначає вона.

 

 фото: facebook.com/sovsun.inna/

 

Серед норм, які вона наводить як приклад, — положення щодо аліментів. «За заявою платника аліментів суд може звільнити його від обов’язку надавати утримання, якщо дохід одержувача аліментів перевищує дохід їх платника», — йдеться у дописі.

 

Також депутатка звертає увагу на зміну строків стягнення аліментів. «Новий Цивільний кодекс скорочує цей термін з десяти до одного року», — зазначає вона.

 

Окремим блоком критики є положення, що стосуються цифрових прав. «Мене вкрай турбує прописане аж у цілому Цивільному кодексі право позбавляти військових доступу до власних акаунтів у соцмережах… Якось це… принизливо», — пише Інна Совсун.

 

Психологиня Анна Харченко у своєму дописі звертає увагу на ризики для людей, які переживають насильство. «Закон із розпливчастими формулюваннями типу “доброзвичайність”,  це тільки посилює і легалізує. А це створює передумови для розквіту ще більшої безкарності абʼюзу», — зазначає вона.

 

 фото: facebook.com/anna.kharchenko.7

 

Вона також підкреслює, що проблема полягає не лише у конкретних нормах, а й у підході до їх формулювання. «Для того, щоб насильство у будь-якій формі припинилось, воно має бути для початку названим. Саме це реєструє факт неприпустимої дії. А законодавча ясність з цього приводу забезпечує відопвідні наслідки для людей, які зловживають власною силою чи привілейованим становищем по відношенню до інших», — пише Харченко.

 

За словами критиків, обговорення нового кодексу перед внесенням до парламенту було обмеженим і стосувалося лише окремих розділів. Саме це, на їхню думку, стало однією з причин суспільної реакції.