«Чому я пишу не з окопу»: політологиня Катерина Рошук про мобілізацію, права та відповідальність

 

Політологиня та засновниця медіа «Букви» Катерина Рошук розмірковує про гендерні ролі, мобілізацію та історичні причини відмінностей у військових обов'язках жінок і чоловіків.

Повний текст колонки «Чому я пишу не з окопу» опублікований на сайті медіа «Букви».

Джерело: авторська колонка Катерини Рошук для медіа «Букви».

Фото: https://www.facebook.com/Kateryna Roshuk

 

Питання мобілізації жінок і чоловіків в Україні продовжує викликати суспільні дискусії. Засновниця медіа «Букви» та політологиня Катерина Рошук у своїй авторській колонці «Чому я пишу не з окопу» звертає увагу на історичні та законодавчі причини нинішньої моделі мобілізації в Україні.

 

У колонці Рошук нагадує, що чинне законодавство про військовий обов'язок формувалося переважно в період, коли українська політика залишалася сферою домінування чоловіків. Авторка наводить статистику складу Верховної Ради різних скликань, демонструючи, що протягом більшої частини періоду незалежності чоловіки становили абсолютну більшість серед народних депутатів.

 

На думку політологині, саме чоловіки протягом десятиліть ухвалювали закони, які визначили різний підхід до військового обов'язку чоловіків і жінок. Вона наголошує, що після початку повномасштабного вторгнення багато українців уперше зіткнулися з практичними наслідками цих норм.

 

«Саме так більшість дізналася, що закон "Про військовий обов'язок і військову службу" надає жінці право бути в окопі за вибором, а не за примусом», — зазначає Рошук.

 

Авторка також звертає увагу на суспільні стереотипи, які десятиліттями формували уявлення про чоловіка як захисника та годувальника, а жінку — як людину, відповідальну насамперед за домашню сферу. На її переконання, нинішні суперечки щодо мобілізації не можна розглядати окремо від цих історичних і соціальних процесів.

 

Окремо Рошук підкреслює внесок жінок, які добровільно долучилися до Сил оборони України. Вона вважає несправедливим ігнорування тисяч українок, які свідомо обрали військову службу після початку повномасштабної війни.

 

У своїй колонці політологиня також наголошує, що не жінки створювали чинну систему військового обов'язку. На її думку, сучасні правила є результатом багаторічних політичних рішень та суспільних моделей, які існували в Україні ще з радянських часів.

 

«Такі от "нерівноправні закони" створені й проголосовані чоловіками, які всі 35 років домінували у Верховній Раді й не зробили нічого, щоб ці закони змінити», — пише авторка.

 

Завершуючи текст, Рошук висловлює вдячність українським військовим та військовослужбовицям, які захищають країну та забезпечують громадянам можливість жити й працювати в Україні.

 

«Я пишу це не з окопу завдяки героям і героїням, які ціною власного життя та здоров'я дають мені право обирати — бути чи не бути в окопі. Героям та героїням, які дають мені право жити на рідній землі у рідній країні», — підсумовує політологиня.

 

У своїй колонці Катерина Рошук порушує питання гендерних ролей, мобілізаційної політики та співвідношення прав і обов'язків громадян під час війни.

 

Редакція WLN | Women's Life Now публікує матеріал у рубриці «Думка». Погляди, висловлені авторкою колонки, можуть не збігатися з позицією редакції.